ортодоксія
ОРТОДОКСІЯ, ї, ж., книжн. Неухильне дотримання принципів якого-небудь учення, світогляду. Сковорода різко критикував церковників і біблійські легенди. Він перший на Україні піддав критиці церковну ортодоксію і тим самим сприяв звільненню філософії від теології і розвиткові вільної думки (Іст. УРСР, І, 1953, 375).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ортодоксія | ортодоксії |
Родовий | ортодоксії | ортодоксій |
Давальний | ортодоксії | ортодоксіям |
Знахідний | ортодоксію | ортодоксії |
Орудний | ортодоксією | ортодоксіями |
Місцевий | на/у ортодоксії | на/у ортодоксіях |
Кличний | ортодоксіє | ортодоксії |