оспорювати
ОСПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСПОРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Висловлювати свою незгоду з ким-, чим-небудь, брати під сумнів щось; заперечувати. Древні мали і богів мистецтва і богів ремесла, і перші не оспорювали влади других, мабуть, розуміючи, що слову передувало діло (Талант.., 1958, 203); Пилип хотів оспорити цю думку (Гавр., Вибр., 1949, 154).
2. юр. Домагатися відновлення свого права на що-небудь через суд. Останнім часом судова практика направлена на розширення кола осіб.., які можуть оспорювати в судовому порядку своє відношення до домоволодіння нарівні з основним забудовником (Рад. право, 6, 1960, 53).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оспорюю | оспорюємо |
2 особа | оспорюєш | оспорюєте |
3 особа | оспорює | оспорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оспорюватиму | оспорюватимемо |
2 особа | оспорюватимеш | оспорюватимете |
3 особа | оспорюватиме | оспорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оспорював | оспорювали |
Жіночий рід | оспорювала | |
Середній рід | оспорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оспорюймо | |
2 особа | оспорюй | оспорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оспорюючи | |
Минулий час | оспорювавши |