осіменіння
ОСІМЕНІННЯ, я, с., с. г. 1. Дія за знач. осіменяти. Штучне осіменіння худоби.
2. біол. Процес наближення чоловічих статевих клітин до жіночих у тваринних організмів, що передує заплідненню.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осіменіння | осіменіння |
Родовий | осіменіння | осіменінь |
Давальний | осіменінню | осіменінням |
Знахідний | осіменіння | осіменіння |
Орудний | осіменінням | осіменіннями |
Місцевий | на/у осіменінні | на/у осіменіннях |
Кличний | осіменіння | осіменіння |