отруюватися
ОТРУЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТРУЇТИСЯ, уюся, уїшся, док. 1. Позбавляти себе життя, прийнявши отруту. Отрутами гадючими отруююсь дочасно (Тич., І, 1957, 284); Вона не витримала знущання і отруїлася, приславши мені хрестик і пасмо волосся на пам'ять (Тулуб, Людолови, І, 1957, 70); Недавно він повернувся з заслання, де втратив дружину - не стерпівши поневірянь, вона отруїлася (М. Ол., Леся, 1960, 157); // Захворювати внаслідок шкідливої дії отрути. - Це ви, мабуть, хочете, щоб я наїлась оцих вареників, отруїлась ними та швидше вмерла (Н.-Лев., III, 1956, 209); // Зазнавати дії отрути. Організм отруюється систематично, безперервно, протягом усього життя (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 196).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отруююся | отруюємося |
2 особа | отруюєшся | отруюєтеся |
3 особа | отруюється | отруюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отруюватимуся | отруюватимемося |
2 особа | отруюватимешся | отруюватиметеся |
3 особа | отруюватиметься | отруюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | отруювався | отруювалися |
Жіночий рід | отруювалася | |
Середній рід | отруювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | отруюймося | |
2 особа | отруюйся | отруюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | отруюючись | |
Минулий час | отруювавшись |