офіцерський
ОФІЦЕРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до офіцер. - А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (Н.-Лев., IV, 1956, 294); Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв "Катюшу" (Гончар, III, 1959, 13); - Що ж, це, мабуть, нам і розлучатися доведеться, - сказав Сергій Золотаренко. - Нас у офіцерську школу направлять, а вас, мабуть, на фронт (Тют., Вир, 1964, 341); // Який складається з офіцерів. Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку й рушив на фронт (Ю. Янов., II, 1958, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | офіцерський | офіцерська | офіцерське | офіцерські |
Родовий | офіцерського | офіцерської | офіцерського | офіцерських |
Давальний | офіцерському | офіцерській | офіцерському | офіцерським |
Знахідний | офіцерський, офіцерського | офіцерську | офіцерське | офіцерські, офіцерських |
Орудний | офіцерським | офіцерською | офіцерським | офіцерськими |
Місцевий | на/у офіцерському, офіцерськім | на/у офіцерській | на/у офіцерському, офіцерськім | на/у офіцерських |