офіціантка
ОФІЦІАНТКА, и, ж. Жін. до офіціант. Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (Кучер, Трудна любов, 1960, 257); І офіціантки, і навіть завідувач їдальні завжди були ображені, що найповажніша людина в цеху.. чомусь ігнорує найкращу із заводських цехових їдалень (Руд., Вітер.., 1958, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіціантка | офіціантки |
Родовий | офіціантки | офіціанток |
Давальний | офіціантці | офіціанткам |
Знахідний | офіціантку | офіціанток |
Орудний | офіціанткою | офіціантками |
Місцевий | на/у офіціантці | на/у офіціантках |
Кличний | офіціантко | офіціантки |