охоче
ОХОЧЕ, присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням. Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Щог., Поезії, 1958, 368); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам'ять своїм друзям (Рильський, X, 1962, 23); Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Гур., Новели, 1951, 44).
охочий
ОХОЧИЙ, а, е. 1. Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр., III, 1952, 645); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось. Ні Хоми, ні Гущі не було. Вони десь щезли. Підпара найшов охочих і послав їх шукати (Коцюб., II, 1955, 104); Охочих послухати завжди було багато, і навіть Микита іноді наставляв довгі вуха (Козл., Ю. Крук, 1957, 361); // Який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу; добровільний. Від охочого труда усміхається в нас кождеє віконце (Тич., І, 1957, 275).
2. до чого і з інфін. Який має особливу схильність до чогось, дуже любить що-небудь. [Кармелюк:] А паненка [панянка], видно, охоча до танку? (Вас., III, 1960, 188); І ми, в дитинстві до казок охочі, Сміялися і плакали не раз (Дмит., Книга боротьби, 1939, 27); // у знач. ім. охочий, чого, ч. Аматор, любитель чого-небудь. Я про охочих до мандрівки Давно сказать хотів: Хто дома зледащів, Тому не жаль домівки (Гл., Вибр., 1957, 94).
3. у знач. ім. охочий, чого, ч. Те саме, що доброволець. Вернидуб бере десять чоловік з левенців та тридцять з охочих... (Стар., Облога.., 1961, 32); В бліндаж зібрались охочі з одного батальйону (Ле, Мої листи, 1945, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | охочий | охоча | охоче | охочі |
Родовий | охочого | охочої | охочого | охочих |
Давальний | охочому | охочій | охочому | охочим |
Знахідний | охочий, охочого | охочу | охоче | охочі, охочих |
Орудний | охочим | охочою | охочим | охочими |
Місцевий | на/у охочому, охочім | на/у охочій | на/у охочому, охочім | на/у охочих |