ощадливий
ОЩАДЛИВИЙ, а, е. 1. Який бережливо витрачає що-небудь, додержується економії. Він не скупий, - він тільки ощадливий (Багмут, Опов., 1959, 29); Кожний керівник підприємства повинен працювати як справді вмілий і ощадливий організатор (Рад. Укр., 12.ІІ 1957, 1).
2. Який сприяє економії (у 1 знач.), здійснює її. Від ощадливого витрачання фонду оплати праці, кормів, пального, мастильних матеріалів, від успішного виконання норм виробітку .. значною мірою залежатимуть результати господарської діяльності всієї артілі (Ком. Укр., 11, 1969, 58).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ощадливий | ощадлива | ощадливе | ощадливі |
Родовий | ощадливого | ощадливої | ощадливого | ощадливих |
Давальний | ощадливому | ощадливій | ощадливому | ощадливим |
Знахідний | ощадливий, ощадливого | ощадливу | ощадливе | ощадливі, ощадливих |
Орудний | ощадливим | ощадливою | ощадливим | ощадливими |
Місцевий | на/у ощадливому, ощадливім | на/у ощадливій | на/у ощадливому, ощадливім | на/у ощадливих |