пакетик
ПАКЕТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пакет 1-3. Міг би сей пакетик оповісти дещо, як то йому було перебиратися через японську облогу (Фр., IV, 1950, 350); Взимку в неї по шухлядах різні пакетики з насінням, навесні - на всіх вікнах розсада у ящиках та горнятках (Гончар, Тронка, 1963, 165); Василь повісив пакетик толу на дверцята сейфа (Автом., Так народж. зорі, 1960, 294).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пакетик | пакетики |
Родовий | пакетика | пакетиків |
Давальний | пакетикові, пакетику | пакетикам |
Знахідний | пакетик | пакетики |
Орудний | пакетиком | пакетиками |
Місцевий | на/у пакетику | на/у пакетиках |
Кличний | пакетику | пакетики |