пакостити
ПАКОСТИТИ, кощу, костиш, недок., розм. 1. перех. Робити брудним, нечистим, засміченим і т. ін. * Образно. Морок - то ворог світовий. Серед нього заводилась тілько нечисть усяка, що пакостила й землю родючу, і людей, пригнічених темнотою (Мирний, IV, 1955, 326).
2. неперех., кому і без додатка. Те саме, що капостити. Усі були переконані, що Гринько пакоститиме по смерті далі. Не тільки спровадить тучу на село, але ще й налякає не одну хрещену душу вночі (Март., Тв., 1954, 379); Пакостить старий Гриник свому кумові (Ков., Тв., 1958, 363).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пакощу | пакостимо |
2 особа | пакостиш | пакостите |
3 особа | пакостить | пакостять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пакоститиму | пакоститимемо |
2 особа | пакоститимеш | пакоститимете |
3 особа | пакоститиме | пакоститимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пакостив | пакостили |
Жіночий рід | пакостила | |
Середній рід | пакостило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пакостімо | |
2 особа | пакости | пакостіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пакостячи | |
Минулий час | пакостивши |