пакіл
ПАКІЛ, кола, ч., діал. Кілок. Підперто паколом кожну гілляку! (Ю. Янов., II, 1954, 179); Стояли прихилені до стіни нові колеса од безтарки, а над ними, на паколах, висіла збруя (Логв., Літа.., 1960, 173); * У порівн. Косим шляхом, як чорні похилі паколи, на снігу рябіли зігнуті постаті (Епік, Тв., 1958, 393).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пакіл | паколи |
Родовий | пакола | паколів |
Давальний | паколові, паколу | паколам |
Знахідний | пакіл | паколи |
Орудний | паколом | паколами |
Місцевий | на/у паколі | на/у паколах |
Кличний | паколе | паколи |