пальба
ПАЛЬБА, и, ж., з чого і без додатка, розм. Дія за знач. палити2і звуки, утворювані цією дією. Земля.. немов репалася від пекельної пальби з численних батарей ворога (Ле, Право.., 1957, 187); Раптом усі насторожились, почувши шалену, безладну пальбу десь позаду, за лісовим півостровом (Гончар, III, 1959, 436); * Образно. - Ось що лишилось [після землетрусу] од нашого прекрасного міста. Хто не чув - уявити собі не може тої пекельної ночі. Така пальба була, така канонада, наче всі сили небесні, земні й морські палили разом з своїх гармат (Коцюб., II, 1955, 403).
Відкривати (відкрити, знімати, зняти і т. ін. ) пальбу - починати стріляти з вогнепальної зброї. - Дозвольте відкрити по десанту пальбу з гармат, - підбіг до Суворова високий, з тонкими рисами обличчя командир батальйону (Добр., Очак. розмир, 1965, 75); - Зняв би я тоді пальбу - вас би всіх постріляли разом зо мною (Смолич, Театр.., 1940, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пальба | пальби |
Родовий | пальби | пальб |
Давальний | пальбі | пальбам |
Знахідний | пальбу | пальби |
Орудний | пальбою | пальбами |
Місцевий | на/у пальбі | на/у пальбах |
Кличний | пальбо | пальби |