панночка
ПАННОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до панна. Чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба,.. коли панночка, дочка дідича, живе в розкоші, нічого не роблячи? (Коцюб., І, 1955, 97); Поїхав, неборак [пан], відпочивати на чужинські цілющі води та й там вдруге одружився на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (Стельмах, І, 1962, 233); Човен пристає до берега і з нього виходять Орест, Милевський, Острожин, Соня і дві панночки (Л. Укр., II, 1951, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | панночка | панночки |
Родовий | панночки | панночок |
Давальний | панночці | панночкам |
Знахідний | панночку | панночок |
Орудний | панночкою | панночками |
Місцевий | на/у панночці | на/у панночках |
Кличний | панночко | панночки |