паночок
ПАНОЧОК, чка, ч. Пестл. до пан 1, 2. - Ні, паночку, - Ягня йому мовляє, - Водиці я не сколотив, Бо ще й не пив (Гл., Вибр., 1951, 39); - Та я ж осе до нашого пана з поклоном. Будь ласка, паночку, зарятуйте... Дайте капельок (Мирний, IV, 1955, 379); - А чого ж, попросись у пана, - кинув Левко. - Скажи йому: заприсягаюсь, паночку, що не крастиму ваш ліс, тільки обміняйте мою орну десятину на вашу лісову (Стельмах, І, 1962, 72).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паночок | паночки |
Родовий | паночка | паночків |
Давальний | паночкові, паночку | паночкам |
Знахідний | паночка | паночків |
Орудний | паночком | паночками |
Місцевий | на/у паночку, паночкові | на/у паночках |
Кличний | паночку | паночки |