пантун
ПАНТУН, -а, ч. Малайська віршова форма чотиривірша, яка прижилася в європейській поезії; вірш повинен починатися і закінчуватися одним і тим же рядком.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пантун | пантуни |
Родовий | пантуна | пантунів |
Давальний | пантунові, пантуну | пантунам |
Знахідний | пантун | пантуни |
Орудний | пантуном | пантунами |
Місцевий | на/у пантуні | на/у пантунах |
Кличний | пантуне | пантуни |