панщизняний
ПАНЩИЗНЯНИЙ, а, е, рідко. Прикм. до панщизна. Діялось це в тридцятих роках нашого [XIX] століття. Українське поспільство, поборене у класовій боротьбі, з ярмом панщизняної неволі на шиї, тягло свою долю з глухим ремством (Коцюб., І, 1955, 334); - Ще панщизняну біду залишив нам небіжчик дід у цій хаті (Козл., Весн. шум, 1952, 98).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | панщизняний | панщизняна | панщизняне | панщизняні |
Родовий | панщизняного | панщизняної | панщизняного | панщизняних |
Давальний | панщизняному | панщизняній | панщизняному | панщизняним |
Знахідний | панщизняний, панщизняного | панщизняну | панщизняне | панщизняні, панщизняних |
Орудний | панщизняним | панщизняною | панщизняним | панщизняними |
Місцевий | на/у панщизняному, панщизнянім | на/у панщизняній | на/у панщизняному, панщизнянім | на/у панщизняних |