паняти
ПАНЯТИ, яю, яєш, недок., розм. 1. Поганяти. - Буду годувати [коника], то він великий.. виросте, я тоді запряжу його та ну-у-у паняти! (Мирний, І, 1954, 168); - Наші стріляють! Паняй до колодязя! - Василько затарабанив голими п'ятами по мокрих боках коня (Панч, Гарні хлопці, 1959, 71).
2. Рушати; прямувати. Російський солдат завжди був доброї, жалісної душі. Та й спокусливо: війна враз закінчиться, і тоді - паняй кожний, кому куди треба (Смолич, Мир.., 1958, 158); - Ось що, брат Яреську... Як загрузять ешелон, бери своїх хлопців і паняй... Правитимеш хліб до самого місця. До Петрограда (Гончар, II, 1959, 271).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паняю | паняємо |
2 особа | паняєш | паняєте |
3 особа | паняє | паняють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | панятиму | панятимемо |
2 особа | панятимеш | панятимете |
3 особа | панятиме | панятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | паняв | паняли |
Жіночий рід | паняла | |
Середній рід | паняло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паняймо | |
2 особа | паняй | паняйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | паняючи | |
Минулий час | панявши |
паня
ПАНЯ, і, ж., розм. Те саме, що пані. З панею наїхала польська двірня, польки покоївки (Н.-Лев., І, 1956, 130); [Диякон (до Нартала): ] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Л. Укр., II, 1951, 406); Шляхом проносились на баских конях з дзвінком під дишлом чи під дугою пани з начальства в "золотих" гудзиках, з кокардами. І просто пани - без дзвінків, у блискучих фаетонах, з панями під зонтиками (Головко, II, 1957, 213); Говорив [Славко] Краньцовському, щоби їхав додому: його паня жде перед корчмою з повозкою (Март., Тв., 1954, 262).
ПАНЯ, яти, с., розм. Дитина пана, пані. Панич якось його чи вскубнув, чи вщипнув. А той, як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці... так паняті носа й розтовк! (Мирний, І, 1949, 159); Піднявши меча на панів і панят, На Жовті рушаючи Води, Звертав свої очі молодший твій брат До тебе, російський народе (Рильський, 300 літ, 1954, 96); * У порівн. А жіночку свою любив [козак] - І господи єдиний! Як те паня, як ту дитину, У намистах водив! (Шевч., II, 1953, 105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паня | пані |
Родовий | пані | пань |
Давальний | пані | паням |
Знахідний | паню | пань |
Орудний | панею | панями |
Місцевий | на/у пані | на/у панях |
Кличний | пане | пані |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паня | панята |
Родовий | паняти | панят |
Давальний | паняті | панятам |
Знахідний | паня | панят |
Орудний | паням | панятами |
Місцевий | на/у паняті | на/у панятах |
Кличний | паня | панята |