пар
ПАР1, у, ч. Рілля, залишена на одне літо без посіву з метою поліпшення якості землі для наступного посіву озимих. Найкращий попередник під озимину - пар. У польових сівозмінах одне поле залишається під пар (Хлібороб Укр., 1, 1972, 30); Попрямував [агроном] до трактористів глянути, як культивується пар (Рудь, Гомін.., 1959, 129).
^ Зайнятий пар - рілля, засіяна у першу половину літа сільськогосподарськими культурами, які встигають зібрати до посіву озимих. Одночасно з оранкою зайнятих парів.. ріллю коткують (Колг. Укр., 2, 1961, 15); Підіймати пар (пари); Орати на (під) пар - обробляти поле, що залишиться до наступної осені без посіву. В другому кінці [поля] вуркотів трактор, підіймаючи пари (Панч, Ерік.., 1950, 76); Поблизу Нових Санжар Голубар орав під пар (Перв., І, 1958, 506); Чистий пар - пар, який протягом весни й літа зберігають пухким і чистим від бур'янів завдяки повторним обробкам. При вирощуванні ранньої картоплі її з успіхом можна розміщувати в чистому.. пару як парозаймаючу культуру (Картопля, 1957, 36); Чорний пар - чистий пар, обробляння якого починається восени. Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії (Коцюб., II, 1955, 230); Найкращим засобом очищення грунту від бур'янів є добре оброблюваний чорний пар (Колг. енц., І, 1956, 154).
ПАР2, у, ч. 1. Те саме, що пара2. Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара (Н.-Лев., II, 1956, 64); Суміш горючих парів і продуктів їх розкладу і утворює темний конус полум'я свічки (Уроки.. хіміка, 1956, 72); Печене взято, каша на столі .. Пахучий пар розноситься на всі боки (Мирний, І, 1954 291); Ген на сході вже пожаром Небо облилось, З лісу тягне теплим паром (Фр., XIII, 1954, 179).
2. Те саме, що парення. Пар кісток не ломить (Укр.. присл.., 1955, 144); Розм'як Зевес, як після пару (Котл., І, 1952, 262).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пар | пари |
Родовий | пару | парів |
Давальний | парові, пару | парам |
Знахідний | пар | пари |
Орудний | паром | парами |
Місцевий | на/у парі | на/у парах |
Кличний | паре | пари |
пара
ПАРА1, и, ж. 1. Два однорідних або однакових предмети, що вживаються разом і складають одне ціле або комплект. Зустрілась йому бабуся, що несла пару відер води на коромислі (Укр.. казки, 1951, 281); Йому Дидона підослала, Що од покійника украла, Штани і пару чобіток (Котл., І, 1952, 76); Попорпавшись на ходу в своїй набитій пакетами сумці, вона дістала пару польових погонів (Гончар, III, 1959, 402); // Два відповідних або однакових предмети, складники і т. ін., що виділяються з групи подібних, таких самих. Хлопченя.. Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (Рильський, III, 1961, 20); Всяка пара взаємно спряжених деталей стикається одна з одною своїми поверхнями (Технол. різального інстр., 1959, 30); // Симетрично розташовані частини чого-небудь. Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (Коцюб., II, 1955, 246); Тільки звір показав із-за дерева своє довге ікласте рило, як Довбуш сильним ударом сокири одразу відтяв його з обома парами іклів (Гжицький, Опришки, 1962, 206); // розм. Предмет, що складається з двох однакових і з'єднаних разом частин. - Не встиг зносити першу пару штанів - і в начальство преться... (Стельмах, II, 1962, 30).
^ Колісна пара - вісь із насадженими на неї двома колесами. В результаті наплавлювання бандажів без викатки колісної пари собівартість робіт було знижено (Ком. Укр., 12, 1962, 50); Пара сил, фіз. - дві паралельні і рівні сили, що спрямовані в протилежні боки і діють в одній площині. Дві рівні, паралельні і протилежно напрямлені сили називаються парою сил (Курс фізики, II, 1956, 30).
@ Два чоботи-пара - двоє людей, схожих один на одного, вартих один одного (за якими-небудь негативними якостями). - Оця Леся Кумач на зборах в цеху на все керівництво сказала, що воно нічого не робить... Був ще Грак.. Два чоботи - пара. Його та Лесю лишити в бригаді - й амінь! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 125); На парі [власних] - без застосування транспорту, ногами. - Не будеш тут ходить на парі, А підеш зараз чотирма (Котл., І, 1952, 159); [Юрко:] Виряджаємось у подорож, на села та на хутори!.. [Савка:] А яким же способом: на велосипедах, поїздом чи, може, аеропланом? [Юрко:] На парі власних! [Савка:] Значить - пішки, без грошей? (Мам., Тв., 1962, 203).
2. з означ. Чоловічий костюм (штани і піджак або сюртук, фрак і т. ін.). По конторі вже ходив великими кроками репортер.. у чорній суконній парі (Коцюб., II, 1955, 425).
3. Двоє коней або волів, яких запрягають разом. Грицько - багатир, дука: у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець (Мирний, III, 1954, 15); Біля воріт двору стояли, запряжені парою коней, сани (Скл., Святослав, 1959, 21); // Двоє коней, запряжених в екіпаж, віз і т. ін. Власноручно правлячи парою, приїхав письменник Панько Куліш (Бурл., О. Вересай, 1959, 130).
4. Дві істоти, що знаходяться і діють разом або зв'язані чим-небудь спільним; двоє як щось ціле. От і розколихались наші дівчата: вийшла пара, а там друга, пішли у дрібушки (Кв.-Осн., II, 1956, 30); Посеред вулиці їхала пара верхівців - пан і пані (Л. Укр., III, 1952, 611).
Йти в парі з чим - бути узгодженим з чим-небудь, відповідати чомусь. Моя творчість ішла в парі з моїм життям, з моїми переконаннями (Вас., IV, 1960, 57); Створився цілий ланцюг технічних неполадок, де певна неосвіченість робітників на механізмах йшла в парі з деякою непогодженістю роботи окремих ланок (Коцюба, Нові береги, 1959, 170); У парі; На пару - разом, удвох з ким-небудь. - Вип'єм, Гонто, брате! Вип'єм, друже, погуляєм Укупочці, в парі (Шевч., І, 1951, 124); Мені випала щаслива планета - родитися в степу. На жнивах. На пару з сестричкою (Ковінька, Кутя.., 1960, 3).
5. у знач. присл. парами. Удвох, по два. [Феська:] Ну, добре, діти! А тепер ставайте парами, все по парі, все по парі (Фр., IX, 1952, 397); Через вулицю безкраю Діти парами ідуть (Нех., Ми живемо.., 1960, 62).
6. у знач. присудк. сл., розм. Схожий на іншого за якимись якостями, у якомусь відношенні. Багатому й чорт не пара (Номис, 1864, № 1413); Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, щоб хто його кохав (Греб., І, 1957, 52).
Під пару; До пари - про кого-небудь, схожого на когось іншого, або про щось, схоже на що-небудь інше. Там же їв я і gаrbапzоs [галушки] Тверді й тяжкі, наче кулі.. Ліжко теж було до пари Кухні тій. Блощиць в нім сила (Л. Укр., IV, 1954, 156); - Ба ні, голова в нас тямущий, хоч би й вам [Явтуху] під пару! - сміється жінка на возі (Ю. Янов., II, 1954, 182).
7. Чоловік і жінка, як подружжя. - Як хто з дійшовшої до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо,.. щоб молода пара життя своє по своїй волі й охоті засновувала (Мирний, IV, 1955, 327); З Катерини й Анатолія вийде чудова пара (Руд., Остання шабля, 1959, 380); // Один з членів подружжя. Тяжко на сім світі Жити.. Без дружини - пари (Граб., І, 1959, 614); Олена.. накинулась на чоловіка.. Євдоким презирливим поглядом зміряв свою пару (Стельмах, І, 1962, 572); // у знач. присудк. сл. Такий, що годиться іншому в подружжя. - Я тобі не пара; я в сірій свитині, А ти титарівна (Шевч., І, 1951, 93); З розмов із нею він пізнав незабаром, що се не для нього пара і що з нею він ніколи не мав би спокою (Фр., І, 1955, 208).
@ У парі [бути (жити і т. ін. )]; До пари бути - бути подружжям, бути одруженими. - Плакала [Олена] коло криниці від злості, що ми вже законно в парі (Кучер, Трудна любов, 1960, 306); - О дівчино! - каже Тиміш.. - Мушу сповістити твою лиху годину: не бути нам у парі (Вовчок, І, 1955, 50); - Любила я одного, як свою душу, та не довелося з ним жити в парі (Н.-Лев., ІІ, 1956, 111); Не судилось нам, серденько, Бути до пари (Крим., Вибр., 1965, 54).
8. у знач. числ., розм. Дві штуки (звичайно про предмети побуту); два. Мати поклала в заробітчанську торбу житню хлібину, шматок позиченого сала, пару головок часнику (Стельмах, І, 1962, 472).
@ Пара п'ятак; П'ятак пара - те саме, що Два чоботи - пара (див. пара1). Та й то сказати: п'ятак пара! либонь мають спільних секретів чимало!.. (Л. Укр., III, 1952, 540); Значить, ми з вами - пара п'ятак?.. (Мур., Бук. повість, 1959, 207).
9. Невелика кількість чого-небудь; декілька. Треба йти звідси. Ще пара день [днів] - і треба йти (Хотк., ІІ, 1966, 125); Люди вважали те місце, де була Силентієва садиба, проклятим і не поселялися, а потім забулися і за якихось пару літ знову заселили родючий, масний і привільний куточок степу (Тют., Вир, 1964, 173).
@ Пару слів (фраз) написати (сказати і т. ін. ) - коротко написати, сказати про кого-, що-небудь. Дуже був би Вам вдячний, коли б написали хоч пару слів про себе (Коцюб., III, 1956, 310); - Слід би було вже й сход зібрати, поговорити по душах із селянством. Я пару слів сказав би (Речм., Весн. грози, 1961, 51); Як скінчу життя стражденне,.. Щоб не чути більш образ, - Киньте часом і про мене Пару щирих, теплих фраз! (Граб., І, 1959, 360).
10. розм. У шкільному арго - незадовільна оцінка; двійка. - А козерогові пару вліпили (Коцюб., II, 1955, 367).
ПАРА2, и, ж. 1. Газ, у який перетворюється вода при випаровуванні; газоподібний стан води. Серед газів, які у великій кількості викидає вулкан, найбільш поширені водяна пара, сірководень, вуглекислий газ (Про вулкани.., 1955, 6); Самовар радісно клекотів і випускав пару (Коцюб., І, 1955, 317); // Такий газ як рушійна сила деяких машин. Коли поїзд зупинився на станції Жмеринка, до нього відразу ж підійшов чималий гурт залізничників.. Вони обліпили паровоз і наказали машиністу випустити пару (Стельмах, І, 1962, 609); // Видиме скупчення найдрібніших краплинок води, що утворюються в повітрі від чого-небудь вологого, при зіткненні теплого і холодного повітря і т. ін. Мати до мене: - А ми й не помічаємо, що в нас у хаті холодно, аж пара ходить (Вас., Вибр., 1954, 46); * У порівн. Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15).
Братися (взятися) парою: а) перетворюватися на пару. Вода, нічого не погасивши, зараз же бралася парою і зникала.. у повітрі (Гр., II, 1963, 303); б) пітніти; запотівати. Тимофій Гречка відмовився від бінокля: .. його очам було тісно, та й бралися парою скельця (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 669); Бути (стояти і т. ін.) під парами (на парах) - бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в путь (про паровоз, пароплав). Панцерник стояв під парами на першій колії (Панч, О. Пархоменко, 1939, 62); За годину машина мусить бути на парах (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 58); На всіх (повних) парах мчати (помчати): а) рухатися повним ходом, повністю використовуючи парові машини (про рух паровоза, пароплава). Поїзд мчить на всіх парах прямісінько на Київ (Довж., І, 1958, 39); Помчав поїзд на повних парах.. Загуло, загриміло (Мокр., Сто.., 1961, 128); б) дуже швидко рухаючись, переміщаючись (про людей). Окрилений успіхом, він мчав на всіх парах (Бурл., Напередодні, 1956, 128); Піддавати (піддати) пари див. піддавати; Розводити (розвести, піднімати, підняти) пари (пару): а) бути готовим у першу-ліпшу хвилину вирушити в путь. Там же стояв, розводячи пари, другий пароход [пароплав] з вуглем (Л. Укр., III, 1952, 611); У депо блискучий, чистий паровоз розвів пари (Забіла, У.. світ, 1960, 12); [Нагар:] Комісар наказує підняти пари для евакуації (Корн., І, 1955, 26); б) уживається як спонукання до дії. Жан пробасив раптом: - Ну, міноносце, розведи пару (Коцюб., І, 1955, 391); [Сашко:] Ну, розводь пари (бренькнув на гітарі), ось тобі дзвінок (свиснув), ось свисток, а ось (показує на хвіртку) зелена вулиця (Зар., Антеї, 1962, 231).
2. Речовина в газоподібному стані, звичайно при температурі нижче критичної; газоподібний стан речовини. При роботі з формаліном треба пам'ятати, що пара його отруйна (Вигот. чучел.., 1956, 51); Блідий широколистий тютюн насичує повітря наркотичною парою (Коцюб., І, 1955, 285).
3. розм. Сильно нагріте вологе повітря, часто насичене яким-небудь запахом. З долівки вставала важка смердюча пара і давила всякого свіжого чоловіка (Мирний, І, 1954, 292); В лазні.. ми нахльоскались віником, надихались парою (Ю. Янов., II, 1954, 8).
@ Ні пари з уст (з вуст, з рота, з губи): а) мовчки, ні слова не кажучи; не подаючи голосу. Все враз затихло, - з уст ні пари: Ніхто почати не хотів... (Граб., І, 1959, 430); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (Фр., IV, 1950, 86); Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче в рот води набрала (Свидн., Люборацькі, 1955, 63); б) уживається як наказ мовчати. - Ти гляди мені, - наказав суворо Ілько, - ні пари з вуст (Ів., Таємниця, 1959, 103); [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Мам., Тв., 1962, 476).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пара | пари |
Родовий | пари | парів |
Давальний | парі | парам |
Знахідний | пару | пари |
Орудний | парою | парами |
Місцевий | на/у парі | на/у парах |
Кличний | паро | пари |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пара | пари |
Родовий | пари | пар |
Давальний | парі | парам |
Знахідний | пару | пари |
Орудний | парою | парами |
Місцевий | на/у парі | на/у парах |
Кличний | паро | пари |
парити
ПАРИТИ1, рю, риш, недок. 1. перех. Піддавати дії пари, кип'ятку з метою очищення, розм'якшення і т. ін. В печі горить. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109); Годувати скотину доводилося майже самою соломою. То він її, щоб поживнішою була, і різав, і парив (Грим., Кавалер.., 1955, 210); // розм. Прогрівати, гріти тіло, звичайно з лікувальною метою (гарячою водою, парою і т. ін.). Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі парю (Укр.. присл.., 1955, 323); Коли Нур'ялі йшов з дому,.. носила [Горпина] важке каміння й парила ноги в гарячій воді (Тулуб, Людолови, І, 1957, 332); // Обпікати чим-небудь гарячим. Гарбата була дуже гаряча, тож парила Петруся в язик (Март., Тв., 1954, 151); // безос. У Петра в голові помутилося; під саме тім'я мов хто гарячого жару насипав, пекло - парило... (Мирний, І, 1954, 358).
2. перех. Приготовляти в закритій посудині за допомогою пари. Парити капусту.
3. перех. Винищувати парою, кип'ятком. Парити блощиць.
4. перех. Хльостати гарячим мокрим віником того, хто миється в лазні.
5. перех., перен., розм. Сікти, шмагати. - Покиньте, хлопці, бідну бабу.. мучити. Пан сотник звелів було її парити до вечора, а я її помилую (Кв.-Осн., II, 1956, 187); Бідного Єпташку почали так парити, що він увесь змокрів (Мик., II, 1957, 547).
6. неперех. Обдавати вологим теплом, спекою. День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325); Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (Донч., III, 1956, 42); // безос. Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже повітря (Мирний, III, 1954, 141); Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Тют., Вир, 1964, 197).
@ Парити парка - діяти з надзвичайною поспішністю, гарячністю. Хлопці бігали, шукали [Настю], парили парка - як у воду впала (Вас., II, 1959, 194).
ПАРИТИ2, рю, риш, недок., перех. Залишати землю під паром (див. пар1). Хто землю парить.., той за хлібом не шарить (Колг. Укр., 1, 1957, 12).
ПАРИТИ, рю, риш, недок. Триматися, летіти в повітрі на нерухомо розпростертих крилах. * Образно. Парили б [поети] скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Шевч., II, 1963, 423); Мов орел, парив Каро у високому небі України (Рибак, Що сталося.., 1947, 26).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | парю | паримо |
2 особа | париш | парите |
3 особа | парить | парять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | паритиму | паритимемо |
2 особа | паритимеш | паритимете |
3 особа | паритиме | паритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | парив | парили |
Жіночий рід | парила | |
Середній рід | парило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пармо | |
2 особа | пар | парте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | парячи | |
Минулий час | паривши |