патетичний
ПАТЕТИЧНИЙ, а, е. Сповнений пафосу, зумовлений пристрастю, піднесеністю, хвилюванням. По цім патетичнім вступі пан прокурор раптом змінив тон (Фр., VI, 1951, 272); Корній Іванович любить патетичні вислови з несподіваними вставками та кінцівками (Вол., Місячне срібло, 1961, 206); Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову і руде волосся його розметалось і завихорилось від патетичних рухів (Довж., І, 1958, 95).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | патетичний | патетична | патетичне | патетичні |
Родовий | патетичного | патетичної | патетичного | патетичних |
Давальний | патетичному | патетичній | патетичному | патетичним |
Знахідний | патетичний, патетичного | патетичну | патетичне | патетичні, патетичних |
Орудний | патетичним | патетичною | патетичним | патетичними |
Місцевий | на/у патетичному, патетичнім | на/у патетичній | на/у патетичному, патетичнім | на/у патетичних |