патріот
ПАТРІОТ, а, ч. Той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Радянський народ своєї Батьківщини великий патріот (Укр.. присл.., 1955, 406); - Я не гірший патріот від другого: я люблю своє рідне (Март., Тв., 1954, 218); - Ми поважаємо патріотизм у всякій нації, - заспокійливо говорив художникові старшина Багіров. - Бо ми самі патріоти (Гончар, III, 1959, 230); * Образно. Геолог повідомив, що колгоспники не тільки з Аксютинець, а й з усієї околиці - великі патріоти нафторозробок (Ле, Опов. та нариси, 1950, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | патріот | патріоти |
Родовий | патріота | патріотів |
Давальний | патріотові, патріоту | патріотам |
Знахідний | патріота | патріотів |
Орудний | патріотом | патріотами |
Місцевий | на/у патріоті, патріотові | на/у патріотах |
Кличний | патріоте | патріоти |