паче
ПАЧЕ, заст. 1. прикм. Уживається у знач. вищого ступеня; кращий. То, щоб нагріть його [Давида], взяли, Царевен паче красотою, Дівчат старому навели (Шевч., II, 1963, 94).
2. присл. Уживається у знач. вищого ступеня; краще. [Батура:] Карпо, скромність, каже прислів'я, буває іноді паче гордості (Корн., II, 1955, 222); - Про те, що я тобі говорив, - нікому ні звуку. Паче всього, щоб жінка не знала (Тют., Вир, 1964, 309).
Паче ока берегти (стерегти і т. ін. ) див. око1; Паче чаяння - понад сподівання. - Ти про життя думай. І в першу чергу - про своє завдання. Повинно б удатися. Все - за це. Ну, а коли зірветься, паче чаяння, не лізьте згарячу. Бережи хлопців і себе (Головко, II, 1957, 539); Тим паче - тим більше. Хочу попрохати Вашої ради і сподіваюся, що Ви не відмовите .., тим паче, що справа не цілком особиста (Коцюб., III, 1956, 124); В житті, а тим паче в театрі, буває чимало всіляких несподіванок (Смолич, Театр.., 1940, 114).