пейджер
ПЕЙДЖЕР, -а, ч. Приймач персонального виклику. // Портативний бездротовий пристрій для прийому та запису інформації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пейджер | пейджери |
Родовий | пейджера | пейджерів |
Давальний | пейджерові, пейджеру | пейджерам |
Знахідний | пейджер | пейджери |
Орудний | пейджером | пейджерами |
Місцевий | на/у пейджері | на/у пейджерах |
Кличний | пейджере | пейджери |