пелька
ПЕЛЬКА, и, ж., вульг. 1. Рот. А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Кв.-Осн., II, 1956, 279); - Добре Вам, Хомо, що ви самі, а у мене три пельки в хаті (Коцюб., II, 1955, 34); - Вони думають, що ти мати, - сміявся Тимко, а Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Тют., Вир, 1964, 519); * Образно. Вода кипить, Виводять кола чорториї І в чорні пельки водянії втягають все, що набіжить (Черн., Поезії,1959, 238).
2. Те саме, що глотка. Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі, і те гоготіння сильних пельок довго блукало по байраках (Тют., Вир, 1964, 414).
@ Дерти (драти) пельку - голосно кричати; горланити; Заливати (залити, залляти) пельку [собі] - напиватися п'яним. Уже.. [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що хибує, аби по стінах не дерся (Март., Тв., 1954, 61); Залляли пельку... Одшуміло... Розвіявсь од кадила дим... І кров засохла... А Трясило не вірить ще очам своїм (Сос., І, 1957, 361); Затикати (заткнути, заткати) пельку див. затикати1; Затикати (заткнути, запихати, запхати) пельку кому: а) примушувати мовчати, не дозволяти висловлювати свою думку. З грошима вже йому і жінки не страшно: од нового очіпка, плахти, намиста з дукачами хоч яка притихне, хоч якій пельку заткнеш (Стор., І, 1957, 53); б) задобрювати кого-небудь з метою не розголошувати якоїсь справи, таємниці і т. ін. - Тільки ось що, - зам'явся Головатий, - нам потрібні гроші на дорожні витрати, часом, може, й на те, щоб заткнути пельку якомусь не в міру запопадливому справникові чи бургомістрові (Добр., Очак. розмир, 1965, 19); - Пошлеш титарям два вози горшків: сунеш благочинному в зуби горшка, а благочинній макітру, то запхнеш пельку й благочинному, й благочинній! (Н.-Лев., III, 1956, 180); На всю пельку - дуже голосно (кричати, лаяти, репетувати і т. ін.). Вдома вона кричала й репетувала на всю пельку: там вона забувала, що вона свята та божа... (Н.-Лев., IV, 1956, 70); Напхати пельку - наїстися. [Семен:] Одначе наминаєш, мов той кіт! [Іван:] Та знаєш, аби чим-небудь напхати пельку (Кроп., І, 1958, 82); Несита пелька - про скупість, зажерливу вдачу. [Старшина:] Усе є, благодарить бога, а ще мало! Щоб то задовольниться. От же ні, така вже пелька людська несита (К. -Карий, І, 1960, 38); Роззявити пельку; Пороззявляти пельки на кого - лаяти, докоряти кого-небудь або скаржитись на когось. - Коли б я не ходив у походи і не бив турків та татарву - ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 87); У пельку лізти див. лізти; У пельку не лізе див. лізти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пелька | пельки |
Родовий | пельки | пельок |
Давальний | пельці | пелькам |
Знахідний | пельку | пельки |
Орудний | пелькою | пельками |
Місцевий | на/у пельці | на/у пельках |
Кличний | пелько | пельки |