перевтілений
ПЕРЕВТІЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перевтілити. Батечки, скільки-то напастей і спокус зазнавали святі затворники від лукавих чортів, перевтілених у багатих вельмож з повними жменями золота й самоцвітів (Козл., Ю. Крук, 1957, 396).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перевтілений | перевтілена | перевтілене | перевтілені |
Родовий | перевтіленого | перевтіленої | перевтіленого | перевтілених |
Давальний | перевтіленому | перевтіленій | перевтіленому | перевтіленим |
Знахідний | перевтілений, перевтіленого | перевтілену | перевтілене | перевтілені, перевтілених |
Орудний | перевтіленим | перевтіленою | перевтіленим | перевтіленими |
Місцевий | на/у перевтіленому, перевтіленім | на/у перевтіленій | на/у перевтіленому, перевтіленім | на/у перевтілених |