переднювати
ПЕРЕДНЮВАТИ, юю, юєш, док., розм. Провести де-небудь день (звичайно не дома); зупинитися десь на день під час подорожі, мандрівки. - Оце ж, - каже чорт, - і слобода, де живе Одарка: ото ж, дивись, і її хата.. Іди ж теперечки до неї, переднюєш, а увечері, як сонечко сяде, то й я до вас прийду (Стор., І, 1957, 90); Одного разу ми зупинились, щоб переднювати в одному поліському селі біля великого озера (Збан., Крил. гонець, 4953, 9); // Прожити один день. Аби день переднювати та ніч переночувати (Укр.. присл.., 1955, 195); - Не кидай мене саму, Василю! Я не тямлю, як без тебе й переднювала! Тяжко та сумно мені! (Вовчок, І, 1955, 82).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переднюю | переднюємо |
2 особа | переднюєш | переднюєте |
3 особа | переднює | переднюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переднював | переднювали |
Жіночий рід | переднювала | |
Середній рід | переднювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переднюймо | |
2 особа | переднюй | переднюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | переднювавши |