передчування
ПЕРЕДЧУВАННЯ, я, с. Неясне відчування того, що може відбутися, настати. Важкі передчування несподівано налягли на його душу, неначе насунулись на небі важкі хмари (Н.-Лев., IV, 1956, 249); Лиш один раз так німіє серце у солодкому передчуванні, Що годиться щастям називать (Рильський, II, 1960, 100); Болісним передчуванням мене пронизало нині (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | передчування | передчування |
Родовий | передчування | передчувань |
Давальний | передчуванню | передчуванням |
Знахідний | передчування | передчування |
Орудний | передчуванням | передчуваннями |
Місцевий | на/у передчуванні | на/у передчуваннях |
Кличний | передчування | передчування |