перекушувати
ПЕРЕКУШУВАТИ1, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Кусаючи, розділяти на дві частини. В темних корчах, у лісочку, навзнак лежала Срібнарчучка; перекушувала й випльовувала стебельця фої [хвої] (Хотк., II, 1966, 188); Обходився [Валентин] без інструмента, здавалось би необхідного, - загинав, що треба, руками, перекушував зубами, шліфував об штани (Гончар, IV, 1960, 82); [Василь:] Домахо! Бачиш оцю соломинку? От взяв у зуби, перекусив надвоє... Отак і ми тепер з тобою!.. (Кроп., II, 1958, 130); Дмитро зірвав суху жилаву стеблину, перекусив міцними зубами (Стельмах, На.. землі, 1949, 328); // Прокушувати наскрізь. Він [собака] зовсім солідно, обдумано наче, перекусить вам горло (Коцюб., II, 1955, 226).
ПЕРЕКУШУВАТИ2, ую, уєш, недок., ПЕРЕКУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. і неперех., розм., що, чого і без додатка. Їсти нашвидкуруч, небагато. Токарі не ходили іноді й на обід. Тут, у цеху, й перекушували, як на жнивах (Автом., Щастя.., 1959, 171); Перекусить би чого. Вломив [Кирило] хліба - чого ж би до хліба? (Тесл., З книги життя, 1949, 29); Василько подався в село до Струка, а вуйко Баклай зайшов до хати щось перекусити (Турч., Зорі.., 1950, 200).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекушую | перекушуємо |
2 особа | перекушуєш | перекушуєте |
3 особа | перекушує | перекушують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекушуватиму | перекушуватимемо |
2 особа | перекушуватимеш | перекушуватимете |
3 особа | перекушуватиме | перекушуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перекушував | перекушували |
Жіночий рід | перекушувала | |
Середній рід | перекушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перекушуймо | |
2 особа | перекушуй | перекушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перекушуючи | |
Минулий час | перекушувавши |