переманювати
ПЕРЕМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕМАНИТИ, маню, маниш, док., перех. і без додатка. Приваблюючи чим-небудь, схиляти до зміни місця проживання або роботи, примушувати пристати, приєднатися до когось іншого. - Вивчиш хлопчика, почне він добре робити, а пан його до себе й переманює (Тулуб, Людолови, І, 1957, 173); - Хай Бондарівна відступиться з своєю плахтою, а то.. походжає по селу, - ось мов я яка! Усіх хлопців до себе переманила... (Мирний, І, 1954, 156); З України переїхала [Анюта] в Баку - переманила подруга (Донч., II, 1956, 113).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переманюю | переманюємо |
2 особа | переманюєш | переманюєте |
3 особа | переманює | переманюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переманюватиму | переманюватимемо |
2 особа | переманюватимеш | переманюватимете |
3 особа | переманюватиме | переманюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переманював | переманювали |
Жіночий рід | переманювала | |
Середній рід | переманювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переманюймо | |
2 особа | переманюй | переманюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | переманюючи | |
Минулий час | переманювавши |