переможник
ПЕРЕМОЖНИК, а, ч., заст. Переможець. - Не ворог він лютий, а щира душа! - Дуб грима ляхам остовпілим . - І вільна Вкраїна тепера пиша Таким переможником смілим (Стар., Поет. тв., 1958, 230); Ми прапор свій несемо в хащах За цвіт, за світ, за владу Рад, За переможників-трудящих (Рильський, II, 1960, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переможник | переможники |
Родовий | переможника | переможників |
Давальний | переможникові, переможнику | переможникам |
Знахідний | переможника | переможників |
Орудний | переможником | переможниками |
Місцевий | на/у переможнику, переможникові | на/у переможниках |
Кличний | переможнику | переможники |