переправа
ПЕРЕПРАВА, и, ж. 1. Дія за знач. переправляти1, переправити1 1 і переправлятися, переправитися 1. Місце справді було вигідне для переправи, бо доволі було кордонному козакові загнути за виступ, - і коліно річки зникало йому з очей (Коцюб., І, 1955, 354); На березі іще раз Цілував дівчаток любих; Бо вони за переправу Тільки сю приймали плату (Л. Укр., IV, 1954, 161); При переправі через невелику, але бурхливу річку посковзнувся Дмитріїв кінь і Дмитрій упав у воду (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 438).
2. Місце, де переправляються через яку-небудь водну перепону. Кавалькада повільно спустилася до переправи і потрапила в непрохідну гущавину людей та возів біля розведеного на ніч моста (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); - Он звідти, - показав учитель, - і тепер показують місце старовинної переправи через Дніпро - з полтавського боку до нас (Ю. Янов., II, 1954, 123); // Споруда чи пристрій, за допомогою якого переправляються через яку-небудь водну перепону. Тисячі найрізноманітніших засобів переправи - баркасів, човнів-душогубок, плотів, бочок, дощатих воріт і всього, за що тільки могла вхопитись людина, щоб не потонути, - все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра (Довж., Зач. Десна, 1957, 304); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (Гонч., Вибр., 1959, 152); Нижче по Дунаю, на південь від Будапешта, сапери протягом одної ночі навели переправу (Гончар, III, 1959, 225).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переправа | переправи |
Родовий | переправи | переправ |
Давальний | переправі | переправам |
Знахідний | переправу | переправи |
Орудний | переправою | переправами |
Місцевий | на/у переправі | на/у переправах |
Кличний | переправо | переправи |