перерозклад
ПЕРЕРОЗКЛАД, -у, ч., лінгв. Зрушення в членуванні, переміщення меж між компонентами синтагм різних мовних рівнів. // Процес переміщення меж між морфемами в подільній основі, внаслідок чого сформувалися нові основи і нові афікси, які нерідко втрачають структурно-значеннєвий зв’язок з первинними формами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перерозклад | перерозклади |
Родовий | перерозкладу | перерозкладів |
Давальний | перерозкладові, перерозкладу | перерозкладам |
Знахідний | перерозклад | перерозклади |
Орудний | перерозкладом | перерозкладами |
Місцевий | на/у перерозкладі | на/у перерозкладах |
Кличний | перерозкладе | перерозклади |