перецвілий
ПЕРЕЦВІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до перецвісти. У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга.. видалась Павлині напрочуд гарною (Вільде, Сестри.., 1958, 345); // у знач. прикм. Сухими пуп'янками темніла перецвіла волошка (Стельмах, На .. землі, 1949, 216); Я навіть чую, як він [хліб] дихає, Зеленим зводиться лицем, Щоб серце радувать не крихою, Не перецвілим сухарцем (Мал., Полудень.., 1960, 126); Чим глибше врізається в землю Кузьма Осадчий, тим виразніше стає видно йому, що курган цей, мов книга, складений сторінками-пластовнями: шар землі, а під ним шар перецвілої трави морської (Гончар, Тронка, 1963, 285).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перецвілий | перецвіла | перецвіле | перецвілі |
Родовий | перецвілого | перецвілої | перецвілого | перецвілих |
Давальний | перецвілому | перецвілій | перецвілому | перецвілим |
Знахідний | перецвілий, перецвілого | перецвілу | перецвіле | перецвілі, перецвілих |
Орудний | перецвілим | перецвілою | перецвілим | перецвілими |
Місцевий | на/у перецвілому, перецвілім | на/у перецвілій | на/у перецвілому, перецвілім | на/у перецвілих |