пил
ПИЛ, у, ч. 1. Дрібні тверді частинки землі, що перебувають у повітрі або вкривають поверхню чого-небудь; порохнява, порох. Сиділи [дітки] серед улиці і вироблювали з пилу то кавуни, то дині, то гарбузи (Мирний, І, 1954, 53); У полі, скільки оком не зглянеш, як дим, курилася спалена суховієм рілля й вкривала чорним пилом їх обличчя і драні сорочки (Панч, В дорозі, 1959, 48); * У порівн. Ви [банкіри], як пил, що вдаль вітри женуть, як атоми, розвіяні й розбиті (Сос., II, 1958, 330); // Дрібна порошкоподібна маса. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни, банти і постав були обсипані ним, як снігом (Коцюб., І, 1955, 353); - До пари, яка подається в продувні чани, завжди чомусь потрапляє сажа, постійно є в ній вугляний і всякий інший пил, є навіть залізна іржа (Шовк., Інженери, 1956, 183); Між небом і землею простяглися невидимі струни, і хтось тужливий грав на них сльози свої. Жалібним шумом вторували йому дерева і трусили водяним пилом (Хотк., II, 1966, 266); // перен. Те, що не являє ніякої цінності, не має значення; прах. - Не вбивайтесь дуже за мною, бо се гріх... та пом'яніть мою грішну душу... не жалуйте худоби; усе земля і пил (Кв.-Осн., II, 1956, 86); Для Сковороди царі - це прах, пил.. і цей прах - вихор по чистому полю розвіє (Тич., III, 1957, 105).
@ Аж (тільки) пил пішов [слідом, хмарою і т. ін. ] - те саме, що Аж [пил] курить (див. куріти2). Івась побіг до хати - Тільки пил пішов з землі (Воронько, Три щастя, 1948, 44); Обертати (обернути) на пил що - знищувати якісь матеріальні або духовні надбання. Скільки турбот, сподіванок, скільки глибочезної, мов надра землі, і трудної любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (Вол., Місячне срібло, 1961, 6); Пилом припадати (припасти, покриватися, покритися і т. ін. ): а) не мати вжитку (про предмети); втрачати інтерес до життя, бути пасивним, нікому не цікавим (про людей). Живу... Дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я пилом припадаю - якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу... (Вовчок, І, 1955, 278); б) забуватися, бути забутим ким-небудь. Принесла мені весна Те, що пилом вже припало. Знов земля мені тісна, Знов повітря мені мало (Олесь, Вибр., 1958, 372); Покривати (покрити, присипати, присипати і т. ін. ) пилом [забуття] - забувати що-небудь. Німо і глухо поховала [Олімпія] своє чуття на дні серця, залила слізьми і присипала пилом забуття (Фр., VII, 1951, 11); Розвіюватися (розвіятися, розлітатися, розлетітися) пилом (в пил) - переставати існувати; знищуватися. Для чого ж були роки, наповнені солдатчиною..? Щоб пилом розвіятись всім твоїм ілюзіям (Гончар, II, 1959, 439); Все старе розлітається в пил (Сос., І, 1957, 492).
2. розм. Те саме, що пилок 1. Мені б іти через тумани білі І проводжать в поля невтомних бджіл, Радіть, що знов у пасіку артілі Вони несуть з полів пахучий пил (Бойко, Про 17 літ, 1958, 49); Клубочитьсл степ золотим пилом цвітіння (Цюпа, Назустріч.., 1958, 175).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пил | пили |
Родовий | пилу | пилів |
Давальний | пилові, пилу | пилам |
Знахідний | пил | пили |
Орудний | пилом | пилами |
Місцевий | на/у пилу | на/у пилах |
Кличний | пиле | пили |
пила
ПИЛА, и, ж. 1. Те саме, що пилка 1. Знадвору чутно стукіт сокир, свист пили, гукання робочих людей (Л. Укр., III, 1952, 7); Ми упевнено, Вміло тримаєм І кермо, І сокиру, й пилу (Дор., Єдність, 1950, 16); Дзвінко співа електрична пила (Мур., Ідуть.., 1951, 175).
2. техн. Механізм, пристрій, основною робочою частиною якого є інструмент для пиляння. Створено ряд конструкцій нових механізмів - вугільних пил, розрахованих на виймання вугілля без людей у вибої (Рад. Укр., 16.XI 1960, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пила | пили |
Родовий | пили | пил |
Давальний | пилі | пилам |
Знахідний | пилу | пили |
Орудний | пилою | пилами |
Місцевий | на/у пилі | на/у пилах |
Кличний | пило | пили |
пилити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пилю | пилимо |
2 особа | пилиш | пилите |
3 особа | пилить | пилять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пилитиму | пилитимемо |
2 особа | пилитимеш | пилитимете |
3 особа | пилитиме | пилитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пилив | пилили |
Жіночий рід | пилила | |
Середній рід | пилило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пилімо | |
2 особа | пили | пиліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пилячи | |
Минулий час | пиливши |
пити
ПИТИ, п'ю, п'єш, недок. 1. перех. і без додатка. Ковтати яку-небудь рідину для вгамування спраги. Не дай, боже, Такого дожити, Не дай, боже, в багатого І пить попросити (Шевч., І, 1963, 229); Приходить Уляна . - Де ти була?. . - заглядаючи в вічі, питає генеральша. . - В кухню ходила... води пити... (Мирний, І, 1949, 201); Огей маленькими ковтками п'є чай і розглядає в склянці невиразний відбиток свого обличчя (Досв., Вибр., 1959, 207); Вуста запеклися, і вона мусила помочити їх у воді, щоб розтулилися. Пила довго, невситимо, не переводячи подиху (Тют., Вир, 1964, 428); // Ковтати порошки, пілюлі, звичайно запиваючи їх водою. Батько пив пірамідон (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 181); // перен. Викльовувати молоде зерно (про птахів). - Невже ж се не гріх, коли ти [голуб] по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш, і пшеницю з колосся п'єш (Фр., IV, 1950, 81); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п'ють насіння (Коп., Як вони.., 1961, 61).
@ Жаба пить дасть див. жаба1; Їсти і пити; Їсти, пити - споживати необхідні для існування їжу й питво. Нема що їсти, нема пити, немає й роду, щоб поговорити (Укр.. присл.., 1963, 58); Дидона тяжко зажурилась, Ввесь день не їла, не пила (Котл., І, 1952, 84); Пити кров див. кров; Хоч з лиця воду пити (пий) див. вода; Як пити дати - напевно, обов'язково. - От історія! - вдруге говорить сам до себе Трохименко . - Таки матиму догану - як пить дать - матиму (Кос., Новели, 1962, 127).
2. перех. і без додатка. Вживати спиртне; проводити час за питтям горілки, вина і т. ін. Ой, нап'яли козаченьки Червоний намет Та й п'ють вони горілочку Ще й солодкий мед (Укр.. думи.., 1955, 71); Старий Наум випив чарку горілки перед обідом, а Василь не став, бо, каже, ще не починав її пити (Кв.-Осн., II, 1956, 68); // Бути п'яницею; пиячити. - Чи ви не знали його вдачі, що він п'є? - Ой, чому ні! Казали мені люди, вже по заручинах, що бачили його в місті п'яного (Л. Укр., III, 1952, 469); Жив [вчитель] самотньо, відчував невлаштованість у житті і не міг утриматись від свого давнього гріха - пив (Дор., Не повтори.., 1968, 140).
@ Будьмо (будьте) здорові [пивши] див. здоровий; Пити гірку [чашу] (гіркої) див. гіркий; Пити до дна - випивати повну чарку спиртного. - Пий, куме, до дна, бо на дні молоді дні! (Вовчок, VI, 1956, 262); Павло цілує Катрю, вже похитуючись на ногах, а Катря і не спиняє його, владно гукає, щоб пив до дна, бо весілля раз на віку буває (Кучер, Трудна любов, 1960, 213); Пити запоєм - вживати багато спиртного; бути п'яницею, алкоголіком; Пити змирщини (змирщину) див. змирщини; Пити без просипу див. просип; Пити й гуляти; Пити, гуляти - розважаючись, проводити час за випивкою; бенкетувати. То був не молодий Микола, з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен пити й гуляти хоч весь день (Н.-Лев., II, 1956, 210); Пити до (за) кого - випивати вино, горілку і т. ін. за чиє-небудь здоров'я, звертаючись до когось, або за щось. Мотря взяла чарку й скинула очима на гостей, не знаючи, до кого пити . - Пийте до куми Явдохи, - обізвалася Софія (Коцюб., І, 1955, 44); - Ти вже що собі надумав? - з тривогою в голосі спитала Ганна Федорівна . - Не до тебе п'ють, не кажи здоров, - сердито кинув Кандиба . - Роби своє діло... (Добр., Тече річка.., 1961, 270); [Немирич:] П'ю за цей ранок, що свіжий і красний (Дмит., Навіки разом, 1950, 79); Пити могорич - те саме, що Запивати могорич (див. запивати). На столі стояла горілка: декотрі бурлаки пили могорич і частували бурлачок (Н.-Лев., II, 1956, 201); Пити [на] брудершафт див. брудершафт.
3. перех. Убирати, всмоктувати в себе вологу (про рослини, поля і т. ін.). Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Рослини бояться навіть тягти сік з землі, пити холодну росу (Коцюб., І, 1955, 149); Вночі хороший дощ ясний Послав нам щедро благостиню.., О, як пили поля жагучі Вологу свіжу і живу! (Рильський, II, 1960, 312).
@ Пити очима - жадібно вбирати в себе зорові враження. Горять, міняться на очах сині, зелені, бузкові, оранжеві і бурштинові легкі осяйні хмарини. І стоїть на крутих східцях, п'ючи очима ту красу, невисока дівчина (Коз., Сальвія, 1959, 5); Пити радість - зазнавати почуття радощів. Я п'ю невимовну радість буття (Мик., II, 1957, 66); Біля них, чужих дітей хороших, навчавсь я радість пити з книг, навчавсь тримати зошит (Дор., Три богатирі, 1959, 38).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | п'ю | п'ємо |
2 особа | п'єш | п'єте |
3 особа | п'є | п'ють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | питиму | питимемо |
2 особа | питимеш | питимете |
3 особа | питиме | питимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пив | пили |
Жіночий рід | пила | |
Середній рід | пило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пиймо | |
2 особа | пий | пийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | п'ючи | |
Минулий час | пивши |