пишномовність
ПИШНОМОВНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пишномовний. Щоб надати більшої пишномовності своїм творам, панегіристи вживали вишукані риторичні фігури і нерідко зловживали античною міфологією та ремінісценціями з греко-римської історії і літератури (Рад. літ-во, 5, 1962, 87); Пишномовність Аркадія - засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (Укр. літ., 10, 1957, 149).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пишномовність | пишномовності |
Родовий | пишномовності, пишномовности | пишномовностей |
Давальний | пишномовності | пишномовностям |
Знахідний | пишномовність | пишномовності |
Орудний | пишномовністю | пишномовностями |
Місцевий | на/у пишномовності | на/у пишномовностях |
Кличний | пишномовносте | пишномовності |