плакатися
ПЛАКАТИСЯ, ачуся, ачешся; наказ. сп. плачся; недок., розм. 1. Скаржитися, бажаючи викликати співчуття. Невістка.. часто плакалась нашій матері, що дід її задушить своїм тютюном (Довж., Зач. Десна, 1957, 472); // Те саме, що нарікати 1. Довго й чутки вже не маю Про милу дівчину; Цілий вік свій усе плачусь На лиху годину (Укр. поети-романтики.., 1968, 364); Одурив [той, що сватався] дівчину, пішла за нього та й плачеться (Кв.-Осн., II, 1956, 487).
2. безос. Те саме, що плакати 1. Чи хто з вас, діточки, доїздив рідненького містечка коли-небудь ранком ранесеньким до рідненької селитьби, згадуючи разом тодішні мислоньки свої й сподіванки, де тут плакалося і раділося (Вовчок, І, 1955, 331).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плакачуся | плакачемося |
2 особа | плакачешся | плакачетеся |
3 особа | плакачеться | плакачуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плакатимуся | плакатимемося |
2 особа | плакатимешся | плакатиметеся |
3 особа | плакатиметься | плакатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | плакався | плакалися |
Жіночий рід | плакалася | |
Середній рід | плакалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | плакачмося | |
2 особа | плакачся | плакачтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | плакачучись | |
Минулий час | плакавшись |