плекання
ПЛЕКАННЯ, я, с. Дія за знач. плекати. Не був [Іван] жадний багатства - не на те гуцул жиє на світі - саме плекання маржинки сповняло радістю серце (Коцюб., II, 1955, 332); Велике наше сьогодні вимагає від нас повсякденного плекання та вирощування молоді поетичної (Тич., III, 1957, 44); Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину. Плекання сина приносило їй особливу радість (Томч., Готель.., 1960, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плекання | плекання |
Родовий | плекання | плекань |
Давальний | плеканню | плеканням |
Знахідний | плекання | плекання |
Орудний | плеканням | плеканнями |
Місцевий | на/у плеканні | на/у плеканнях |
Кличний | плекання | плекання |