пломеніти
ПЛОМЕНІТИ, ію, ієш, недок., поет. Те саме, що полум'яніти. Голубенко сильно втягав дим, цигарка аж шкварчала й пломеніла (Епік, Тв., 1958, 204); [Любов:] Але згодьтесь же і ви, що горіти і пломеніти від сього просто смішно! (Л. Укр., II, 1951, 18); Пломеніючи щастям, вона уривчасто.. почала розповідати йому про випадок на фабриці (Вільде, Сестри.., 1958, 561); В ще неясній далині вимальовувався стрімкий копер. На ньому м'яким рожевим сяйвом пломеніла зоря (Ткач, Черг. завдання, 1951, 27); Лице ще й досі пломеніє (Сос., II, 1958, 429).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пломенію | пломеніємо |
2 особа | пломенієш | пломенієте |
3 особа | пломеніє | пломеніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пломенітиму | пломенітимемо |
2 особа | пломенітимеш | пломенітимете |
3 особа | пломенітиме | пломенітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пломенів | пломеніли |
Жіночий рід | пломеніла | |
Середній рід | пломеніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пломеніймо | |
2 особа | пломеній | пломенійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пломеніючи | |
Минулий час | пломенівши |