площинний
ПЛОЩИННИЙ, а, е. 1. Прикм. до площина 1, 2. Площинна форма; // Який здійснюється, відбувається і т. ін. в одній площині, на площині. Система основного обробітку грунту в Гірській Карпатській зоні повинна бути спрямована.. на боротьбу з площинним змивом і намивом грунту (Картопля, 1957, 40); Площинна різьба.
2. Який характеризується відсутністю об'ємності; розміщений, розташований в одній площині, на площині (у 2 знач.). Зображення на кахлях - строго площинні, мають чіткий контур (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | площинний | площинна | площинне | площинні |
Родовий | площинного | площинної | площинного | площинних |
Давальний | площинному | площинній | площинному | площинним |
Знахідний | площинний, площинного | площинну | площинне | площинні, площинних |
Орудний | площинним | площинною | площинним | площинними |
Місцевий | на/у площинному, площиннім | на/у площинній | на/у площинному, площиннім | на/у площинних |