плювок
ПЛЮВОК, вка, ч. Виплюнутий згусток слини, мокротиння і т. ін. Він плюнув з такою люттю, що плювок його ляпнувся об.. долівку з дзвоном, як скляна кулька (Перв., Дикий мед, 1963, 79).
@ Плювок у душу - зневага, образа, що зачіпає найдорожче, заповітне. * У порівн. Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома - це було для нього, як плювок у душу (Жур., Вел. розмова, 1955, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | плювок | плювки |
Родовий | плювка | плювків |
Давальний | плювкові, плювку | плювкам |
Знахідний | плювок | плювки |
Орудний | плювком | плювками |
Місцевий | на/у плювку | на/у плювках |
Кличний | плювку | плювки |