повигадувати
ПОВИГАДУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вигадати багато чого-небудь. Повигадував [Яць] різні способи для остороги, щоби котре з дітей не впало до ями (Фр., II, 1950, 227); Якийсь піп чи ігумен, що складав «житіє», повигадував для Серафими найпекельніші муки (Донч., III, 1956, 32); // Створити або винайти багато чого-небудь нового, такого, чого раніше не було. - А яких чортів повигадував капосний маляр (Н.-Лев., III, 1956, 32); - Усякі прилади повигадували [люди], аби нагодувати, натішити тіло (Дн. Чайка, Тв., 1960, 41).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повигадую | повигадуємо |
2 особа | повигадуєш | повигадуєте |
3 особа | повигадує | повигадують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повигадував | повигадували |
Жіночий рід | повигадувала | |
Середній рід | повигадувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повигадуймо | |
2 особа | повигадуй | повигадуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повигадувавши |