повигоряти
ПОВИГОРЯТИ, яє і рідше ПОВИГОРАТИ, ає, док. 1. Знищуватися, псуватися від вогню, пожежі і т. ін. (про все або багато чого-небудь). - Та хай вона [війна] щезне, - думає Горпищенко-чабан, працюючи біля колодязя, - хай краще ніхто її не побачить, бо після неї, мабуть, і чистити було б нічого, всі колодязі в світі повигоряли б... (Гончар, Тронка, 1963, 54).
2. Засохнути, загинути від спеки, посухи скрізь або в багатьох місцях (про рослини). Трава всюди пожовкла, повигорала за літо (Гжицький, Вел. надії, 1963, 332).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повигоряю | повигоряємо |
2 особа | повигоряєш | повигоряєте |
3 особа | повигоряє | повигоряють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повигоряв | повигоряли |
Жіночий рід | повигоряла | |
Середній рід | повигоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повигоряймо | |
2 особа | повигоряй | повигоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повигорявши |