повикопуваний
ПОВИКОПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикопувати. Попід горою повикопувані були печі (Стор., І, 1957, 397); Межи деревами.. видко ще свіжі сліди недавно повикопуваних п'єдесталів від статуй (Л. Укр., II, 1951, 385).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повикопуваний | повикопувана | повикопуване | повикопувані |
Родовий | повикопуваного | повикопуваної | повикопуваного | повикопуваних |
Давальний | повикопуваному | повикопуваній | повикопуваному | повикопуваним |
Знахідний | повикопуваний, повикопуваного | повикопувану | повикопуване | повикопувані, повикопуваних |
Орудний | повикопуваним | повикопуваною | повикопуваним | повикопуваними |
Місцевий | на/у повикопуваному, повикопуванім | на/у повикопуваній | на/у повикопуваному, повикопуванім | на/у повикопуваних |