повнокровний
ПОВНОКРОВНИЙ, а, е. 1. Який має добре здоров'я і квітучий вигляд. Журба стоїть, ніби й не чує запрошення сісти. Стоїть, як дуб, непокірний, повнокровний, гордий (Епік, Тв., 1958, 546); Це був повнокровний чолов'яга середнього віку, із спокійним обличчям, випещеним русявим усом (Горд., Дівчина.., 1954, 4).
2. перен. Змістовний, насичений, багатий враженнями, подіями і т. ін. З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія (Мал., Думки.., 1959, 40); Повнокровне життя; // Який повно відбиває риси кого-, чого-небудь. Проблема створення живого, повнокровного образу великого Кобзаря ще стане предметом уваги багатьох дослідників (Рад. літ-во, 3, 1966, 52).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повнокровний | повнокровна | повнокровне | повнокровні |
Родовий | повнокровного | повнокровної | повнокровного | повнокровних |
Давальний | повнокровному | повнокровній | повнокровному | повнокровним |
Знахідний | повнокровний, повнокровного | повнокровну | повнокровне | повнокровні, повнокровних |
Орудний | повнокровним | повнокровною | повнокровним | повнокровними |
Місцевий | на/у повнокровному, повнокровнім | на/у повнокровній | на/у повнокровному, повнокровнім | на/у повнокровних |