поволокти
ПОВОЛОКТИ, очу, очеш; мин. ч. поволік, волокла, ло; док., перех. 1. Потягти кого-, що-небудь по поверхні чогось. Дід витяг дуба з корінням та й поволік десь за собою (Укр.. казки, 1951, 110); Нічого Явдосі робити, поволокла його [сотника] самотужки в хату (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Налетів на червононосого хорунжого Остап і накинув йому на шию аркан.. І поволік його по полю Остап, голосно скликаючи козаків (Довж., І, 1958, 252); // Понести на собі когось або щось важке, великого розміру, що звичайно торкається землі.
@ [Ледве (насилу і т. ін. )] ноги поволокти - піти дуже повільно, з трудом (від старості, утоми і т. ін.). - Стійте тут! - промовив [Лушня] тихо. Усі стали. Один Чіпка без тямку поволік ноги далі (Мирний, II, 1954, 182); Поволокти кайдани, заст. - піти на каторгу. Його недовго мордували В тюрмі, в суді, а в добрий час В кайдани добре закували, Переголили про запас; ..І поволік Петрусь кайдани Аж у Сибір... (Шевч., II, 1963, 249).
2. розм. Взагалі понести кого-, що-небудь кудись. - Був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії (Фр., IV, 1950, 169).
3. Потягти за собою (перев. повільно, насилу). Коники.. сіпнули й соб і цабе.. і ледве поволокли ту завальну машину (Н.-Лев., III, 1956, 168); Танк бурею розгорнувся перед «Москвичем», водій хвацько підчепив його сталевим тросом і поволік у бік каналу, - мов комаху яку-небудь поволік! (Гончар, Тронка, 1963, 184).
4. Повести кого-небудь за собою силоміць або переконавши. - Ходи зо мною до пасіки. Поволік Яким Николу затінками попід берег, аж під.. вербу (Ков., Світ.., 1960, 9); Підскочив вовкуватий, довгоногий стражник, шарпнув жінку за руку й мало не бігцем поволік до юрби (Стельмах, І, 1962, 574).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поволочу | поволочемо |
2 особа | поволочеш | поволочете |
3 особа | поволоче | поволочуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поволік | поволокли |
Жіночий рід | поволокла | |
Середній рід | поволокло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поволочімо | |
2 особа | поволочи | поволочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поволікши |