поворозка
ПОВОРОЗКА, и, ж. Мотузка, тонка вірьовка. Десятники обступили Гната. Вони відібрали від нього сокиру, зв'язали ззаду руки поворозкою (Коцюб., І, 1955, 74); // Тасьма, шнурок і т. ін. Єремія одягнутий був у багатому кунтуші з срібними китицями і поворозками (Стор., І, 1957, 371); Вона латала мішок для харчів, пришивала до нього поворозки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 368).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поворозка | поворозки |
Родовий | поворозки | поворозок |
Давальний | поворозці | поворозкам |
Знахідний | поворозку | поворозки |
Орудний | поворозкою | поворозками |
Місцевий | на/у поворозці | на/у поворозках |
Кличний | поворозко | поворозки |