повідкочувати
ПОВІДКОЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відкотити все або багато чого-небудь. Повідкочує оте каміння далі (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідкочую | повідкочуємо |
2 особа | повідкочуєш | повідкочуєте |
3 особа | повідкочує | повідкочують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідкочував | повідкочували |
Жіночий рід | повідкочувала | |
Середній рід | повідкочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідкочуймо | |
2 особа | повідкочуй | повідкочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідкочувавши |