повідпадати
ПОВІДПАДАТИ, ає, док. Відпасти (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях). Тяжка це була дорога, після котрої мені на обох ногах повідпадали нігті на пальцях (Фр., І, 1955, 18); Трактир оддає пусткою, дарма що в ньому є люди. З стільців і столів повідпадав місцями лак (Галан, І, 1960, 359).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідпадаю | повідпадаємо |
2 особа | повідпадаєш | повідпадаєте |
3 особа | повідпадає | повідпадають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повідпадав | повідпадали |
Жіночий рід | повідпадала | |
Середній рід | повідпадало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повідпадаймо | |
2 особа | повідпадай | повідпадайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повідпадавши |