поголитися
ПОГОЛИТИСЯ, голюся, голишся. Док. до голитися 1. - Здоров, Грицьку! Здоров, брате!.. Чи бач, як ти перемінився! ..Заріс, постарів... - От, ще вигадайте! - защебетала Христя.. - То він не поголився... то так воно здається... (Мирний, І, 1949, 272); Купив собі феску і тютюну (інші речі дорогі), поголився у турка (Коцюб., III, 1956, 348); Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись (Гончар, ІІІ, 1959, 446).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поголюся | поголимося |
2 особа | поголишся | поголитеся |
3 особа | поголиться | поголяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поголився | поголилися |
Жіночий рід | поголилася | |
Середній рід | поголилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поголімося | |
2 особа | поголися | поголіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поголившись |