погорда
ПОГОРДА, и, ж . 1. Почуття зверхності, зневаги, презирства до кого-, чого-небудь. Його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому.. чолі спокій і погорда... (Коцюб., І, 1955, 333); Її очі стемніли.., і несказанна погорда і ненависть пробилися в них (Коб., II, 1956, 159); О, скільки в них [загарбників] до нас було погорди! (Тич., II, 1957, 123); - Я офіцер угорської армії, - з погордою заявив капітан, - а мушу козиряти вашому сержантові і навіть солдатам (Гончар, III, 1959, 211).
2. Гордовито-зневажливе, презирливе ставлення, відсутність поваги у ставленні до кого-небудь. Всі [мужики] ним погорджували.. Причина цеї [цієї] погорди була зовсім зрозуміла. Гринько не належав уже до мужицького стану. Ані господар, ані робітник. Хати не мав.. Робити не здужав (Март., Тв., 1954, 340); Дарка відчула у Лідчиних словах більше, ніж Лідка бажала: погорду до себе, Ориськи, до їхнього життя (Вільде, Повнол. діти, 1960, 34).
Бути в погорді - бути зневаженим. [Річард:] Моя скульптура в погорді, мов розвінчана цариця... (Л. Укр., III, 1952, 88).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | погорда | погорди |
Родовий | погорди | погорд |
Давальний | погорді | погордам |
Знахідний | погорду | погорди |
Орудний | погордою | погордами |
Місцевий | на/у погорді | на/у погордах |
Кличний | погордо | погорди |
погордий
ПОГОРДИЙ, а, е. Те саме, що погордливий. Чарлі [чиж] - неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (Коп., Як вони.., 1961, 194); Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Ю. Янов., І, 1958, 171); Косінський неначе прокинувся від забуття, звів погорду голову з гетьманською посмішкою на устах (Ле, Наливайко, 1957, 82).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | погордий | погорда | погорде | погорді |
Родовий | погордого | погордої | погордого | погордих |
Давальний | погордому | погордій | погордому | погордим |
Знахідний | погордий, погордого | погорду | погорде | погорді, погордих |
Орудний | погордим | погордою | погордим | погордими |
Місцевий | на/у погордому, погордім | на/у погордій | на/у погордому, погордім | на/у погордих |