погрозливий
ПОГРОЗЛИВИЙ, а, е. 1. Який виражає погрозу (у 1 знач.); грізний. Позаду себе я чув кінське іржання, чиюсь лайку, погрозливі окрики і раз у раз свист батога або постріл (Мур., Бук. повість, 1959, 223); // Який наганяє, викликає жах; страшний. Ударив гонг, ошелешивши хлоп'ят своїм мідним погрозливим гуком (Гончар, Таврія, 1952, 175).
2. рідко. Який містить, таїть у собі погрозу (у 2 знач.), небезпеку; небезпечний. З глибини лісу, з його кришталевих.. печер на хлопця війнуло раптом якоюсь погрозливою невідомістю (Гончар, II, 1959, 139).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | погрозливий | погрозлива | погрозливе | погрозливі |
Родовий | погрозливого | погрозливої | погрозливого | погрозливих |
Давальний | погрозливому | погрозливій | погрозливому | погрозливим |
Знахідний | погрозливий, погрозливого | погрозливу | погрозливе | погрозливі, погрозливих |
Орудний | погрозливим | погрозливою | погрозливим | погрозливими |
Місцевий | на/у погрозливому, погрозливім | на/у погрозливій | на/у погрозливому, погрозливім | на/у погрозливих |